План заходів з відзначення 100-річчя від дня народження видатного педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського  в шкільних бібліотеках  Оспенківської ОТГ

                                      

Осипенківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

• Бесіди «Дітям про В. О. Сухомлинського», «Криниця людської мудрості В. О. Сухомлинського», «Як виховати творчого читача?»;
• Літературна подорож «Казковий світ Василя Сухомлинського»;
• Організація тематичного куточка «Великий педагог, великий Добротворець»;
• Проведення конкурсу найкращих читачів  казок «Юний казкар»;
• Проведення конкурсу малюнків «Кольорова феєрія»  (за мотивами улюбленого твору В. Сухомлинського).

Бердянська ЗОШ І-ІІ ступенів

•       Бесіда за творами В.Сухомлинського «Людина починається з добра»
•       Бесіда за творами В.Сухомлинського «Тварини – брати наші менші»
•       Урок-подорож за оповіданнями В Сухомлинського «Для дітей і про дітей»
•       Конкурс ілюстрацій до оповідань В.Сухомлинського
•       Бібліотечний урок «Чуйне та гуманне ставлення до тварин» ( за оповіданнями В.Сухомлинського)
•       Бібліотечний урок «Цікавий світ оповідань В Сухомлинського»

Старопетрівська ЗОШ І-ІІ ступенів

• Педагогічні читання  «В. О. Сухомлинський і школа ХХІ століття»;            
• Лінійка пам'яті В.О.Сухомлинського«Суспільний  контекст життя і творчості В.О.Сухомлинського»;                                                                              
• Флешмоб  «Читаємо Сухомлинського»;
• Віртуальна книжкова виставка «Вчитель. Майстер. Зодчий»;                      
• Подорож за оповіданнями Сухомлинського «Творчість В.Сухомлинського – дітям»; 
• Літературна подорож «Казковий світ Василя Сухомлинського»;                        v Вивчення, узагальнення та поширення досвіду роботи педагогів-послідовників  В.О.Сухомлинського (показники продукту: можливість ознайомитися якомога більшій кількості педагогів з цінним досвідом роботи педагогів-новаторів, послідовників вивчення педагогічної спадщини  В.О.Сухомлинського) Досвід Волошкіної З.А. –вчителя молодших класів Старопетрівської ЗОШ І-ІІ ступенів 
•  Конкурс малюнків «У кожній казці - мудрості перлина»                              
•  Урок доброти «Людина починається з добра»                                                    
• Тиждень родинного читання «Я прочитаю тобі казку» (діти читають батькам казки В. О.Сухомлинського);  
• Створення в шкільній  бібліотеці  релакс-зупинки «Територія творчості» з наданням дітям наборів для творчості,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Просування читання засобами веб-ресурсів в умовах бібліотек навчальних закладів

Інтернет-семінар для методистів Р(М)МК та бібліотекарів

https://padlet.com/bibl_zoippo/echitannya

Шановні колеги зверніть увагу!

ЛІДЕР

Віртуальне обласне методичне об'єднання спеціалістів з фізичного виховання дітей і підлітків у ЗНЗ Запорізької області

Рекомендації щодо  проведення в 2018 році

Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

«Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини»              (до 100-річчя від дня народження В.Сухомлинського)

З 1 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек,   починаючи з 2014 року, започатковано щорічне проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931).

Упродовж  попередніх років цей захід проводився за певною тематикою. У 2018 році місячник присвячено видатному українському педагогу-гуманісту, вченому зі світовим ім’ям В. О. Сухомлинському з нагоди    100-річчя від дня його  народження. Відповідно до рішення 39-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО  про відзначення 28 вересня  2018 р. на рівні ЮНЕСКО 100-річчя  від  дня народження Василя Сухомлинського та  Постанови  Верховної  Ради України  від 8 лютого 2018 р.  № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році» Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек  – 2018 буде відбуватися під гаслом «Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини» (до 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського).

Особливо гострою  в сучасному світі є проблема творчого розвитку особистості. Кожна країна дбає про творчий потенціал всього суспільства і кожної людини зокрема. Саме цій меті підпорядкована діяльність освітянських закладів, пріоритетним завданням яких є розвиток творчих обдарувань особистості, надання їй можливості проявляти свої нахили і здібності.

В. О. Сухомлинський приділяв велику увагу творчому розвитку кожної дитини, спираючись на загальнолюдські, громадянські цінності,  дбав про забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного формування особистості, виховання соціально зрілого громадянина України.

І тут важлива роль належить школі, яка покликана формувати життєві компетентності учня, розвивати його як гармонійну особистість. Адже лише творчо мисляча людина здатна до самовдосконалення, широкого сприйняття світу, розв'язання будь-яких завдань.

Шкільна бібліотека, як обов'язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти, є однією з ланок у системі формування творчого учня, найповнішого розкриття його здібностей і нахилів. Її діяльність спрямована на виховання творчих індивідуумів з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, формування гармонійно розвиненої особистості дитини, набуття нею соціального досвіду. Шкільні бібліотекарі створюють комфортні умови для повноцінного інтелектуального спілкування дітей і підлітків, сприяють поповненню їхнього інформаційного багажу, надають творчий простір для проведення дозвілля. Залучаючи дитину до читання, сучасна бібліотека не тільки відкриває шляхи до важливих джерел інформації, але й робить значно важливішу справу – сприяє творчій самореалізації особистості. Саме творчість є найважливішою складовою успішної, всебічно розвиненої особистості, тому головною метою діяльності шкільної бібліотеки є створення умов для розвитку такої людини, її духовного зростання та творчої самореалізації засобами книги. Нині в Україні відбуваються зміни в системі роботи бібліотеки: пропонується новий зміст та підходи, впроваджуються нові форми та напрями роботи.

Цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек має сприяти реалізації  основних пріоритетів Нової української школи, зокрема, формуванню покоління, яке здатне вчитися протягом усього життя, продуктивно розв’язувати нагальні проблеми сучасності, розвивати цінності громадянського суспільства.

У місячнику братимуть участь шкільні бібліотекарі, представники обласних державних адміністрацій, органів управління освітою, директори закладів загальної середньої освіти, методисти з бібліотечних фондів, громадські організації.

Загальний науково-методичний супровід організації та проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек забезпечують Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України та головний координаційний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України – Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського.

Результати місячника будуть висвітлені на Всеукраїнському вебінарі, що відбудеться в листопаді 2018 року за підтримки ТОВ «Майкрософт Україна». З метою поширення інформації про Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек буде підготовлено спеціальний випуск науково-методичного часопису «Шкільна бібліотека плюс».

Інформацію про проведені заходи, фоторепортажі, статті, сценарії, вірші відповідно до заявленої тематики рекомендуємо надсилати до 20 листопада 2018 року на електронну адресу Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського  metodist08@i.ua

                                             

Рекомендовані заходи в рамках

Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

Робота шкільних бібліотек з виховання творчої особистості учнів передбачає поповнення бібліотечного фонду документами з різних галузей знань, зорієнтованих на формування освіченої людини, в тому числі виданнями  В. О. Сухомлинського, популяризацію літератури з питань  розвитку творчих здібностей учнів серед вчителів та батьків, проведення масових науково-практичних заходів з цієї тематики (семінари, цикли бесід, огляди літератури, усні журнали, дискусії, диспути, діалоги тощо), організацію фестивалів, конкурсів, ярмарків, майстер-класів, що стимулюють творчий розвиток дитини.

Рекомендуємо бібліотекарям закладів загальної середньої освіти спільно з педагогічними колективами, письменниками, закладами культури та громадськими організаціями провести змістовну роботу щодо організації в рамках Всеукраїнського місячника на обласному (міському) рівні таких заходів:

- конференції «Реалізація педагогічних ідей В. О. Сухомлинського щодо творчого самовираження дитини»;

- круглого столу «Розвиток творчих здібностей учнів  засобами шкільної бібліотеки»;

- семінару «Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини»;

- конкурсів дитячих ілюстрацій до оповідань та казок  В.О. Сухомлинського «Малюю улюблену казку»,  «Казка на кінчику пензля»;

- флешмобу «Читаємо Сухомлинського»; 

- виставок дитячої творчості «Місто майстрів», «Юні умільці нашого міста»;

- створення в шкільних бібліотеках релаксійних зон «Територія творчості» з наданням дітям наборів для творчості, розмальовок, ігор тощо;

У закладах загальної середньої освіти шкільними бібліотекарями можуть бути організовані такі заходи:

- круглі столи «Творчість В. О. Сухомлинського – дітям», «Формування, підтримка й розвиток дитячої творчості засобами книги і мистецтва», «Творча особистість – майбутнє нації»; 

- бесіди «Дітям про В. О. Сухомлинського», «Криниця людської мудрості В. О. Сухомлинського»,  «Як виховати  творчого читача?»;

- тиждень родинного читання «Я прочитаю тобі казку» (діти читають батькам казки В. О. Сухомлинського);

- літературна подорож «Казковий світ Василя Сухомлинського»;

- організація книжкових виставок   до 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського – «Василь Сухомлинський – дітям», «Великий педагог,  великий Добротворець», «Його вічний слід на землі»;

- організація тематичних книжкових виставок, що  сприяють розвитку творчості дітей: «Креативні ідеї для творчості», «Саморобки своїми руками»,  «Академія  домашнього умільця», «Від книжки до творчості», «Майстерня умілих рук»;

-  організація виставок творчих робіт учнів: «Я – творча дитина»,  «Мистецтво, що випромінює радість», «Шедеври маленьких умільців», «Мозаїка творчих ідей», «Власні ручки роблять модні штучки», «Карнавал яскравих барв»;

- організація родинних виставок-вернісажів «Місто майстрів», «Творимо всією родиною»;

- створення віртуальної фотогалереї  «Творчість читачів»; 

- проведення конкурсів казок  «Юний казкар», авторської поезії  «Юні поети», літературних творів «Мої перші рядки», малюнків «Кольорова  феєрія», буктрейлерів ( відеороликів за мотивами улюбленої книжки);

- створення рубрики на сайті бібліотеки «Творчість читачів»;

- проведення анкетування серед батьків «Чи знаєте Ви інтереси своїх дітей?»;

- день бібліотворчості «Читаємо, малюємо, граємо»;

- вистави бібліотечного театру «Казки театрального королівства»,  завдяки яким  читачі розвивають свої творчі здібності, пробують себе як актори, режисери, сценаристи;

- майстер-класи з декоративно-прикладного мистецтва  – техніки рукоділля, азів орігамі, виготовлення іграшок-саморобок, листівок, сюрпризів, виробів з паперу,  бісеру, вишитих виробів набивною або килимковою технікою;

- підготовка і розповсюдження рекомендаційних списків (у вигляді буклетів, закладок), що інформуватимуть про нову літературу та актуальні статті, присвячені розвитку творчої особистості учня;

- організація зустрічей з видатними діячами,  творчість яких допомагає дітям зрозуміти велике значення літератури і мистецтва у житті людини, сприяє розширенню їхнього кругозору, формуванню гуманістичного світогляду, кращих особистісних якостей, вихованню любові до читання, доброго художнього смаку на прикладах кращих творів української та світової літератури і мистецтва;

- розміщення на інформаційному стенді навчального закладу, сайті (блозі)  бібліотеки матеріалів з теми Всеукраїнського місячника;

- заохочення  кращих читачів бібліотеки, які долучилися до організації та проведення місячника.

З метою поширення інформації про Всеукраїнський місячник методисти з бібліотечних фондів можуть розмістити на сайтах обласних державних адміністрацій інформацію про проведені заходи, матеріали про кращий  досвід роботи шкільних бібліотек і подати їх для публікації в науково-методичних часописах «Шкільна бібліотека плюс», «Шкільна бібліотека», «Шкільний бібліотекар».

Активна участь шкільних бібліотекарів областей України у Всеукраїнському місячнику «Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини» (до 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського) сприятиме консолідації зусиль шкільних бібліотек України у створенні умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, формуванню покоління, яке здатне вчитися протягом усього життя, продуктивно розв’язувати нагальні проблеми сучасності, розвивати цінності громадянського суспільства.

Рекомендаційний список літератури

«Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини» (до 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського)

Розділ 1. Формування творчої особистості дитини засобами шкільної бібліотеки: теорія і практика

1.      Антонюк, А. А. Від реальності до казки – один крок : [бібл. урок, спрямований на ознайомлення учнів із прототипами відомих казок, розвинення творчого мислення та уяви] / А. А. Антонюк // Шк. бібліотекар. – 2013. – № 6. – С. 7–9.

2.      Багінська, О. А. Формування творчої особистості: напрями співпраці педагога і бібліотекаря / О. А. Багінська, Н. М. Каспрукова // Шк. бібліотекар. – 2017. – № 9. – С. 6–11. – Бібліогр.: 6 назв.

3.      Бачинська, Н. А. Формування особистості учня в клубах, гуртках за інтересами в умовах шкільних бібліотек / Н.А. Бачинська, А. О. Михайлова // Шкіл. б‑ка. – 2007. – № 11. – С. 25–30.

4.      Бейліс, Л. Важливі аспекти популяризації української літератури як складової соціокультурної діяльності бібліотек / Л. Бейліс // Бібл. планета. – 2009. – № 4. – С. 8–11. – Бібліогр.: 6 назв.

5.      Бенвэй, Н. Библиотеки, подростки и арт-программы (креативные программы) : [танцев. класс; конкурсы рис., юных писателей] / Н. Бенвэй ; пер. А. Янкова // Шкіл. б‑ка плюс. – 2011. – Верес. (№ 17). – С. 11–14.

6.      Бігун, О. С. Посилення культурно-просвітницької та виховної місії бібліотек загальноосвітнього навчального закладу / О. С. Бігун, О. М. Сунцова // Пед. скарбниця Донеччини. – 2008. – № 1. – С. 120–123. – Бібліогр.: 7 назв.

7.      Бородіна, Н. В. Бібліотечне дозвілля / Н. В. Бородіна // Шкіл. б‑ка. – 2012. – № 9/10. – С. 126–128.

У статті запропоновано добірку  ігор для позаурочних занять для бібліотекарів і вчителів.

8.      Бушманова, И. И. Кружок при библиотеке – территория творчества / И. И. Бушманова // Шк. б‑ка. – 2012. – № 9/10. – С. 120–122.

9.      Вавіліна, Н. Комплексний підхід до формування творчої особистості : [із досвіду роботи Кіровоград. обл. б-ки для дітей ім. А. П. Гайдара] / Наталія Вавіліна // Світ дит. б‑к. – 2012. – № 4/5. – С. 26–27.

10.  Воробйова, Р. Н. Робота шкільного бібліотекаря щодо розвитку особистості учня : [досвід роботи б‑ки Чаплин. спеціаліз. шк. № 1 Херсон. обл.] / Раїса Никифорівна Воробйова, Тетяна Миколаївна Ващенко // Тавр. вісн. освіти. – 2008. – № 2 (22). – С. 263–265.

11.  Гаркуша, В. В. Шкільна бібліотека – центр інформаційного та культурного розвитку дитини : [досвід роботи Підгородян. ЗОШ І–ІІІ ст. м. Кривий Ріг] / Віта Вікторівна Гаркуша // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 4. – С. 7–11. 2009. – № 7. – С. 59–63.

12.  Грона, Н. В. Розвиток творчих потреб учнів молодшого шкільного віку в ході текстової діяльності / Н. В. Грона // Пед. альманах : зб. наук. пр. / Херсон. акад. неперерв. освіти Херсон. обл. ради, комунал. вищ. навч. закл. – Херсон, 2015. – Вип. 27. – С. 76–81. – Бібліогр.: 5 назв.

13.  Гунчак, І. В. Клуб – центр формування читацької культури школярів : [клуб „Друзі бібліотеки” у шкіл. б‑ці смт Мирне Запоріз. обл.] / І. В. Гунчак // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 5. – С. 113–119.

14.  Давидова, Л. Л. Книга в образотворчому мистецтві / Л. Л. Давидова // Шк. бібліотекар. – 2016. – № 8. – С. 29–36.

Подано сценарій бібліотечного уроку, мета якого – розвиток інтересу до книжки, читання, образотворчого мистецтва.

15.  Дяченко, Н. І. Плекаємо творчу особистість читача : [досвід роботи б‑ки Устинів. ЗОШ Кіровоград. обл.] / Н. І. Дяченко // Пед. вісн. – Кіровоград, 2009. – № 1/2. – С. 172–176. – Бібліогр.: 5 назв.

16.  Єрмакова, В. В. Розвиток особистості школяра засобами бібліотеки школи-інтернату / В. В. Єрмакова // Шкіл. б‑ка. – 2010. – № 3. – С. 44–49.

17.  Запорожець, О. О. Шкільна бібліотека – територія творчості : [досвід роботи б-ки ЗОШ № 111 м. Харкова] / О. О. Запорожець // Шк. бібліотекар. – 2013. – № 10. – С. 2–4.

18.  Каліберда, Л. П. Бібліотека як соціальний інститут / Л. П. Каліберда // Шкіл. б‑ка. – 2010. – № 4. – С. 41–42.

19.  Кириченко, Н. Г.Інформаційний супровід навчальних і виховних заходів в школі, які впливають на ціннісні пріоритети учнів / Н. Г. Кириченко, Л. В. Гайтан // Шкіл. б‑ка плюс. – 2013. – Берез. (№ 5/6). – С. 7–11. – Бібліогр.: 14 назв.

20.  Ковальчук, Ю. Організація квестів у бібліотеці / Юлія Ковальчук // Бібл. форум України. – 2012. – № 3. – С. 23–24.

21.  Коропець, О. М. Робота естетичного клубу в бібліотеці Харківського професійного ліцею машинобудування / О. М. Коропець // Шкіл. б‑ка. – 2009. – № 5. – С. 94–101.

22.  Кузнєцова, Т. Л. Робота бібліотеки у формуванні ціннісних орієнтацій учнів ПТНЗ : [із досвіду роботи б‑ки Запоріз. проф. ліцею залізнич. трансп.] / Т. Л. Кузнєцова // Шкіл. б‑ка. – 2010. – № 4. – С. 145–146.

23.  Лабутина, О. А. Домашний театр! В библиотеке?. / О. А. Лабутина // Шк. б‑ка: сегодня и завтра. – 2016.– № 2. – С. 33–36.

У статті висвітлено досвід роботи зі створення маленького театру в шкільній бібліотеці.

24.  Левко, О. Взаємодія бібліотеки з митцями краю у напрямі популяризації історико-культурної спадщини. Формування естетичних уподобань дітей та підлітків / О. Левко // Світ дит. б‑к. – 2007. – № 4. – С. 16–17.

25.  Методичні рекомендації для шкільних бібліотекарів // Шкіл. б‑ка плюс. – 2011. – Лют. (№ 3). – С. 2–13.

Подано методичні рекомендації щодо довідково-бібліографічного, бібліотечного обслуговування, культурно-просвітницької роботи тощо.

26.  Мозирко, Н. В. У чарівному світі літератури : (навч. проект) / Н. В. Мозирко, Н. П. Ремез // Шкіл. бібліотекар. – 2013. – № 7. – С. 8–15. – Бібліогр.: 8 назв.

У статті йдеться про проект, реалізований завдяки співпраці шкільного бібліотекаря й учителя англійської мови,  та  спрямований  на розвиток творчої особистості, залучення дітей до читання, книги. Його мета  – взаємопов'язане навчання англійської мови й літератури (популяризація творів американських та англійських письменників).

27.  Подоляка, В. Д. Пропаганда літератури шляхом проведення масових заходів / В. Д. Подоляка // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 2. – С. 52–53.

28.  Пономаренко, С. Є.Робота бібліотекаря з розвитку творчих здібностей учнів / С. Є. Пономаренко // Обдар. дитина. – 2009. – № 7. – С. 20–26.

29.  Прохорова, Л. П.Проведення літературного конкурсу в шкільній бібліотеці / Л. П. Прохорова // Шкіл. б‑ка. – 2014. – № 1. – С. 57–59.

30.  Рабінович, Г. І. Впровадження кращих методик та технологій у роботі з книгою в позаурочний час / Г. І. Рабінович // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 2. – С. 40–42.

У статті висвітлено роботу шкільної бібліотеки з популяризації художньої літератури: організації виставок, проведення масової роботи (традиційні та нетрадиційні її форми).

31.  Сачкова, М. Н.Школьная библиотека – центр креативности : способы раскрытия творч. потенциала учащихся / М. Н. Сачкова // Шк. б‑ка. – 2010. – № 6/7. – С. 115–118. 

32.  Скібіна, Л. Ляльковий театр у бібліотеці / Лариса Скібіна // Світ дит. б‑к. – 2012. – № 2. – С. 17.

33.  Стаднікова, Н. Ю. Щоденник Клубу книголюбів / Н. Ю. Стаднікова // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 2. – С. 70.

У статті йдеться про роботу  Клубу книголюбів у бібліотеці Генічеського ВПУ-17 Херсонської області.

34.  Тимченко, Г. Ф. Виховання громадянина та творчої особистості в умовах полікультурного середовища засобами художньо-естетичної освіти / Г. Ф. Тимченко // Шк. бібліотекар. – 2017. – № 3. – С. 6–8. – Бібліогр.: 9 назв.

35.  Хоменко, О. І. Методичні поради щодо організації роботи літературного клубу „Книголюб” / Ольга Іванівна Хоменко // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 2. – С. 95.

36.  Чорна, І. Бібліокре@тив / Ірина Чорна // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2017. – № 2. – С. 33–34.

У статті висвітлено  досвід роботи бібліотеки Харківської  ЗОШ І–ІІІ ступенів № 88  ім. О. Г. Зубарева щодо розвитку в дітей творчих здібностей завдяки участі в  гуртку-студії „Hand-Made” та ляльковому театрі. 

37.   Шкільна бібліотека як інформаційний соціокультурний центр : навч.-метод. посіб. / Київ. міськ. пед. ун‑т ім. Б. Д. Грінченка ; [уклад. О. Є. Матвійчук] // Шкіл. б‑ка. – 2008. – № 9. – С. 1–159.

Розділ 2. Шкільна бібліотека як центр розвитку дитини у творчій спадщині В. О. Сухомлинського

38.  Березівська, Л. Д. В. О. Сухомлинський про читання як засіб формування культури духовних потреб дитини / Л. Д. Березівська // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / комунал. вищ. навч. закл. „Херсон. акад. неперерв. освіти” Херсон. обл. ради ; [редкол.: Бех І. Д. та ін.]. – Херсон : Херсон. акад. неперерв. освіти, 2015. – Вип. 26. – С. 10–16. – Бібліогр.: с. 15 (15 назв).

39.  Березівська, Л. Д. Шкільна бібліотека як центр розвитку дитини у творчій спадщині В. О. Сухомлинського / Л. Д. Березівська // Шк. б‑ка плюс. – 2018. – Берез. (№ 5/6). – С. 8–13.

40.  Бородіна, Н. В. Кімната думки : діяльність б‑ки навч.-вихов. комплексу „Павлиська загальноосвітня школа I–III ступенів -ліцей імені   В.О. Сухомлинського” у контексті педагогічних ідей Василя Сухомлинського / Н. В. Бородіна // Шкіл. б‑ка плюс. – 2014. – Лип.                  (№ 13/14). – С. 2–7.

41.  Волобуєва, Л. М. Впровадження ідей педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського в роботу шкільної бібліотеки / Л. М. Волобуєва // Упр. шк. – 2008. – № 30. – С. 8–12. – Бібліогр. в кінці ст.

42.  Волобуєва, Л. М. Роль шкільної бібліотеки в організації навчального процесу на засадах ідей гуманістичної педагогіки В. О. Сухомлинського / Л. М. Волобуєва // Шкіл. б‑ка плюс. – 2013. – Берез. (№ 5/6). – С. 4–7. – Бібліогр.: 7 назв.

43.  Дяченко, Н. І. Трансформація педагогічних ідей В. О. Сухомлинського у розвиток сучасного бібліотечного процесу / Н. І. Дяченко // Шкіл. б‑ка плюс. – 2014. – Серп. (№ 15/16). – С. 21–27.

У статті розглянуто окремі аспекти творчого використання педагогічних ідей Василя Олександровича Сухомлинського у сучасному бібліотечному процесі закладу загальної середньої освіти.

44.  Заліток, Л. Бібліотека – джерело духовної культури в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Л. Заліток // Рід. шк.. – 2007. – № 9. –С. 22–24. – Бібліогр.: 7 назв.

45.  Заліток, Л. М. Втілення гуманістичних ідей В. О. Сухомлинського у навчально-виховний процес закладів освіти бібліотечними засобами / Л. Заліток // Історія освітянських бібліотек України : наук. зб. / АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : Вирій, 2006. – С. 138–145. – Бібліогр.: 7 назв.

46.  Заліток, Л. М. Погляди В. Сухомлинського на місце книжки у виховному процесі школи / Л. М. Заліток // Вісн. Черкас. ун‑ту. Серія: Пед. науки / Черкас. нац. ун‑т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2010. –Спецвип. – С. 165–170. – Бібліогр.: 9 назв.

47.  Заліток, Л. М. Робота з книжкою в сучасній початковій школі крізь призму творчого розвитку ідей В. Сухомлинського / Л. М. Заліток // Наук. вісн. Миколаїв. нац. ун‑ту імені В. О. Сухомлинського. Серія: Пед. науки : зб. наук. пр. – Миколаїв, 2014. – Вип. 1.46. – С. 61–68. – Бібліогр.: 16 назв.

48.  Заліток, Л. М. Сухомлинський про роль книжки у вихованні духовної особистості / Л. М. Заліток // Наук. пр. Держ. наук.-пед. б‑ки України ім. В. О. Сухомлинського / Держ. наук.-пед. б‑ка України                              ім. В. О. Сухомлинського, НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – Вип. 2 : Всеукраїнський інформаційний ресурс з питань психолого-педагогічної науки і освіти: сучасний стан та шляхи розвитку. – С. 110–116. – Бібліогр.: с. 116.

49.  Заліток, Л. М. Читання молодших школярів як процес прилучення дітей до книжки в спадщині В. О. Сухомлинського / Л. М. Заліток // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун‑т. – Херсон : [б. в.], 2009. – Вип. 53. – С. 89–97. – Бібліогр.: 9 назв.

50.  Злочевська, Н. В. Бібліотерапевтичне спілкування з учнями як спосіб впливу на їх духовне здоров'я та засіб розкриття їх творчого потенціалу / Н. В. Злочевська // Шкіл. б‑ка плюс. – 2014. – Лип. (№ 13/14). – С. 14–19. – Бібліогр.: 8 назв.

У статті розглянуто особливості моделювання програми бібліотерапевтичного спілкування з учнями у позакласній роботі „Диво казки” (2–4-ті класи) та „Уроки фантазії” (5–6-ті класи) та акцентовано увагу на  ролі педагогічних ідей В. О. Сухомлинського у її створенні й реалізації.

51.  Лушпай, Л. М.Роль шкільної бібліотеки у розвитку творчої особистості учнів / Л. М. Лушпай // Шкіл. б-ка плюс. – 2014. – Лип. (№ 13/14). – С. 20–25. – Бібліогр.: 5 назв.

У статті розглянуто роль книги та читання у формуванні читацької компетентності, акцентовано увагу на впливі педагогічних і художніх творів В. О. Сухомлинського на розширення світогляду учнів, прищеплення любові до творчої праці та творчості в цілому.

52.  Новаківська, Л. В. Олена Пчілка і В. О. Сухомлинський про роль книги в духовному житті дитини / Л. В. Новаківська // Шкіл. б‑ка плюс. – 2011. – Жовт. (№ 19). – С. 3–5.

53.  Пархета, Л. П. Система роботи з книгою в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Л. П. Пархета // Шкіл. б‑ка плюс. – 2011. – Жовт. (№ 19). – С. 6–11. – Бібліогр.: с. 11.

54.  Ружанська, Т. В. Комплексний підхід до створення власної моделі становлення компетентного і творчого читача / Т. В.Ружанська // Шкіл. б‑ка плюс. – 2014. – Серп. (№ 15/16). – С. 8–12. – Бібліогр.: [6 назв.].

У статті розкрито систему роботи шкільної бібліотеки з  розвитку творчої особистості на засадах педагогічної спадщини  В. О. Сухомлинського та комплексний підхід до створення власної моделі становлення компетентного й творчого читача.

55.  Хемчян, І. І. В. О. Сухомлинський про роль освіти і бібліотеки у вихованні духовно-моральних основ особистості : бібл. секція для освітян. б‑к Херсонщини [на XVI Всеукр. пед. читаннях „В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті”, 17–18 верес. 2009 р., м. Херсон] / Ірина Іванівна Хемчян // Шкіл. б‑ка плюс. – 2009. – Листоп. (№ 21). – С. 19–23.

56.  Хемчян, І. І. Роль шкільної бібліотеки в розвитку творчої особистості учнів : (VI Міжнародні й XX Всеукраїнські педагогічні читання „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: розвиток творчої особистості”. Бібліотечна секція) / І. І.  Хемчян // Шкіл. б-ка плюс. – 2014. – Берез.  (№  5/6). – С. 2–8.

57.  Шевченко, О. Естетичне виховання молодших школярів на уроках літературного читання : (за ідеями В. О. Сухомлинського) / Олена Шевченко // Початк. шк. – 2015 – № 9. – С. 21–24. – Бібліогр. у кінці ст.

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ЦИКЛ. Методичні рекомендації для вчителів на 2018/19 рік

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2018/2019 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015 № 855). Вона вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель художньої культури) (лист МОН України від 09.06.2016 № 1/9-298).

Мистецька освіта учнів старшої школи здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

• учні 11-х класів навчатимуться за програмами «Художня культура» (рівень стандарту, академічний, профільний рівні) та «Естетика» та відповідними типовими навчальними планами (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»);
• учні 10 - х класів - за навчальними програмами «Мистецтво» (рівень стандарту, профільний рівень) та відповідними типовими навчальними планами (накази МОН від 11.07.2017 № 995 «Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 24.11.2017 № 1541 “Про внесення змін до наказу МОН від 11.07.2017 № 995”).

Звертаємо увагу, що реалізація змісту освіти, визначеного державним стандартом, у 10 класі на рівні стандарту здійснюватиметься, щонайперше, через базові та вибірково-обов’язкові предмети. До вибірково-обов’язкових належать навчальні предмети «Мистецтво» (освітня галузь «Мистецтво») та «Інформатика» й «Технології» (освітня галузь «Технології»). З них учень (учениця) має обрати два предмети, які він (вона) обов’язково опановуватиме впродовж навчання у старшій школі: один - в 10-му, інший - в 11-му класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети, діляться між двома обраними предметами)

Навчальні предмети	10 клас (кількість годин)	11 клас (кількість годин)
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)	3	3

Тобто, за умови вибору учнем (ученицею) навчального предмету «Мистецтво» для вивчення у старшій школі (рівень стандарту), його годинний розподіл розраховується таким чином: 10 (або 11) клас – 3 години на тиждень; або 10-11 клас – по 1,5 години на тиждень відповідно у кожному навчальному році.

Профільне навчання у старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет «Мистецтво» є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі.

У 2018/2019 навчальному році учні 10-х класів навчатимуться за навчальними програмами «Мистецтво. 10-11 класи. Рівень стандарту» та «Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень» (авт. Абрамян Т. О., Аристова Л. С., Гайдамака О. В., Гараздовська М. Т., Гречана О. І., Гурин О. М., Новикова Н. В., Пірог А. Г., Просіна О. В.), затвердженими наказом МОН від 23.10 2017 № 1407 “Про надання грифу навчальним програмам для учнів 10-11 класі закладів загальної середньої освіти”. Програми розміщені на офіційному веб-сайті МОН (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)

Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовило рельєфне визначення компетентностей, які формуються  засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва. У програмах «Мистецтво. 10-11 кл.» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, - відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів». Розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості в певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо): компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; компетентність уміння вчитися впродовж життя; компетентності ініціативності і  підприємливості; соціальна та громадянська  компетентності; компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури; компетентність екологічної грамотності і здорового життя. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво».

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчальних програм введено наскрізні змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність". Особливості їх реалізації зазначено у пояснювальних записках до програм. Окремо наголошуємо, що реалізація змісту наскрізних змістових ліній має бути педагогічно коректною і доцільною та втілюватися тільки через відповідні мистецькі  трактування, приклади і методи навчання.

Зміст програми рівня стандарту репрезентує складову цілісної моделі загальної мистецької освіти (за Л. Масол). Вона розкриває можливість ознайомлення дитини зі світом мистецтва через провідні засади, притаманні різним видам мистецтва: мова мистецтва (початкова школа); жанри та стилі мистецтва (основна школа). У старшій школі на основі цих «трьох китів» учні знайомляться з різними культурами і мистецтвом світу.  

Програма рівня стандарту реалізує вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (культурологічна змістова лінія освітньої галузі «Мистецтво»). Тематична структура програми розкриває особливості мистецтва культурних регіонів світу, визначених ЮНЕСКО: африканського, американського, далекосхідного, індійського, арабо-мусульманського, європейського (в тому числі, мистецтва України як невід’ємної складової європейського мистецтва).

При цьому, наголошуємо, що навчальна програма дає можливості вчителю, орієнтуючись на вимоги та тематику, самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за необхідності - змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.

Якісна реалізація змісту програми «Мистецтво. Рівень стандарту» в 10 класі потребує її методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету і ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого обсягу інформаційного матеріалу в межах визначеного часу.

Щонайперше, слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом різних регіонів світу, виявити найхарактерніші ознаки мистецтва кожного регіону, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше познайомитися з мистецькими шедеврами, найбільш яскравими художніми явищами, характерними саме тому чи тому культурному регіону, є «візитівками» його мистецтва. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей, передбачених навчальною програмою.

З-поміж найважливіших позицій викладання мистецтва в 10 класі, на яких має базуватися методичний арсенал учителя, такі.

Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу, добору навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на навчальну тематику, критерій їх високої художньої якості, репрезентативність художньо-регіональної специфіки, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту необхідно обирати твори і види мистецтва, що репрезентують найхарактерніші мистецькі ознаки, що, по суті, є  мистецькими візитівками того чи іншого культурного регіону світу.

Для реалізації практичної спрямованості курсу вчитель має передбачити час для виконання учнями художньо-практичних (зокрема проектних) завдань, враховуючи програмні вимоги, інтереси й потреби учнів цього віку. Тому провідними видами діяльності в контексті опанування мистецтва є пізнання мистецтва, яке відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження здобувача освіти, що реалізується через виконання мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) та задоволення потреб учнів у співі, образотворчій діяльності, конструюванні, фото- та відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою. 

Важливо сбалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у старшій школі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Інформації для засвоєння учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним, світоглядним та іншими  контекстами, переліками імен митців, назвами творів, дат тощо, адже наперед відомо, така інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на найголовнішому - на видах мистецтва, їх специфічних унікальних особливостях, які презентують саме той чи той культурний регіон світу.

Тому під час структурування змісту мистецької освіти у 10 класі, рівень стандарту (зокрема створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності здобувачів освіти: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.

Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель - це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.

Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з проблемними, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва.

Для реалізації ідей профільного навчання та надання можливостей вибору учнями набути певні мистецькі вміння з улюбленого виду діяльності програма “Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень” має дві складові: пізнавальну (2 години на тиждень), що реалізує вимоги культурологічної змістової лінії державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і є обов’язковою для опануваннями усіма учнями, та художньо-практичну (3 години на тиждень), що репрезентована варіативними модулями, спрямованими на формування умінь з обраного (-их) виду(-ів) мистецької діяльності.

Тематична структура та зміст пізнавальної складової програми є аналогічною навчальній програмі «Мистецтво. Рівень стандарту» і реалізується відповідно до рекомендацій, означених вище.

Художньо-практична складова вміщує варіативні модулі, які дають можливість навчальному закладу згідно з потребами й інтересами учнів; умовами, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням обрати вид (види) мистецької діяльності для поглибленого опановування учнями його змісту, набуття ними умінь та навичок з обраного (их) виду (ів) діяльності.

Звертаємо увагу, що зміст модуля (-ів) може бути не синхронізовано зі змістом пізнавальної складової, а спрямовано безпосередньо на опанування учнями певних мистецьких умінь і навичок.

З-поміж запропонованих модулів: спів (сольний, ансамблевий, хоровий), музичний інструмент (бандура, гітара, баян тощо/ ансамбль, оркестр), графіка, комп’ютерна графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, основи дизайну, хореографія  (класична, народна, бальна, сучасна – за вибором), театральне мистецтво, фотомистецтво, мистецтво кіно, мистецтво театру і кіно (проектна діяльність), мистецтво рідного краю. Звертаємо увагу, що упродовж навчання в старшій школі (10-11 класи) учні можуть опановувати зміст декількох модулів. Мінімальний час навчання за одним модулем - 1 семестр.

Запропонований програмою зміст та очікувані результати дають  можливість вчителю самостійно складати детальний календарно-тематичний план з урахуванням вимог навчальної програми (модуля) та обраної тривалості реалізації модуля (1, 2, 3, 4 семестри), його художньо-змістове і практичне наповнення; обирати найбільш ефективні форми організації навчального процесу, технології та методики для формування умінь з обраного виду мистецької діяльності.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її) ставлення до опанування предмету. Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності, з іншого - їх ставлення до предмету, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. Саме тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення.

До основних видів оцінювання належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН України. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Складено на підставі листа МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році».